День українського кіна. 2017 р.

2017-й кінематографічний: рік нового закону, копродукцій, фестивального успіху та гучних національних прем’єр.

Лілія Апостолова 19 січня 2018

Його називають роком відродження українського кіно. Яким був 2017-й для вітчизняної кіноіндустрії?

2017 рік став знаковим для української кіноіндустрії. Нарешті було ухвалено закон про державну підтримку кінематографії, фінансування кіновиробництва з бюджету зросло, українські режисери здобули успіхи на міжнародних фестивалях, а продюсери зібрали рекордні за всю історію вітчизняного кіно бокс-офіси.

Протягом року майже на всіх публічних заходах, так чи інакше пов’язаних з кіновиробництвом, говорили про «ренесанс українського кіно». А продюсери найуспішніших стрічок дружно хвалилися у Фейсбуці касовими зборами своїх проектів.

Не обійшлося й без скандалів. Протистояння одного із загальнонаціональних телеканалів і Державного агентства з питань кіно, запекла дискусія на високих тонах про роль критики всередині кіноспільноти, скарги продюсерів на окремі дистриб’юторські компанії через провали деяких стрічок у прокаті...

Далі:

https://detector.media/rinok/article/133863/2018-01-19-2017-i-kinematografichnii-rik-novogo-zakonu-koproduktsii-festivalnogo-uspikhu-ta-guchnikh-natsionalnikh-premer/

"Дзидзьо контрабас", "Киборги", "Сторожова застава": 2017-й стал рекордним для українського кіно.

https://www.youtube.com/watch?v=MdZzlEn_lI0

Режисер стрічки “Іній” Шарунас Бартас: “Мені болить за Україну”

“Іній” – це історія про українське сьогодення, яку розповіли всій Європі Так сказав голова Держкіно Пилип Іллєнко про співпрацю чотирьох країн – України, Литви, Франції та Польщі.

Світова прем’єра фільму відбулася на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Українські глядачі мали б побачити стрічку ще у жовтні 2017 року, проте реліз щораз відкладали.

Фільм встиг зібрати низку нагород, поки врешті дібрався в українські кінотеатри. У 2016 році французька газета “Libération” внесла “Іній” до рейтингу ТОП-20 фільмів, які варто подивитися. А у липні 2017 року фільм здобув головний приз Одеського міжнародного кінофестивалю – “Золотий Дюк”.

https://uain.press/articles/rezhy-ser-strichky-inij-sharunas-bartas-meni-boly-t-za-ukrayinu-731008

"ЛАГІДНА" САТИРА ПРО РОСІЙСЬКУ ДІЙСНІСТЬ – ЯК УКРАЇНА ПРЕДСТАВИТЬ СЕБЕ У КАННАХ ЦЬОГОРІЧ.

19.04.2017

На Каннському кінофестивалі 2017 Україна презентує фільм зі світлою назвою "Лагідна" – про гнітючі реалії російського життя

На цьогорічному Каннському кінофестивалі Україна буде представлена сатиричним фільмом про російську моторошну дійсність. Це стрічка під назвою "Лагідна" режисера Сергія Лозниці – українця за паспортом, який мешкає в Німеччині. Про це інформує "5 канал".

Ексклюзивно на "5 каналі": "Лезо демократії. СБУ" – фільм перший Як стало відомо, стрічка "Лагідна" змагатиметься за Золоту пальмову гілку із 17 фільмами іменитих режисерів світу. Шанси на перемогу є, зважаючи на те, що Лозниця в Каннах далеко не новачок. Уже втретє він бере участь у головному конкурсі, а в 2014 році сенсацією Канн стала його документальна стрічка "Майдан".

https://www.5.ua/kultura/satyra-pro-motoroshnu-rosiisku-diisnist-iak-ukraina-predstavyt-sebe-u-kannakh-tsohorich-143560.html

Стрімголов у наболіле

Чому обов’язково треба подивитись новий фільм Марини Степанської

Катерина Сліпченко, 13 листопада 2017

Тут і зараз

..«Тут і зараз» - безсумнівна привабливість фільму. Йдеться у ньому про впізнавані речі, про те, що відбувається на сусідніх вулицях, про те, що переживаєш тут і зараз, у рік після Майдану, коли реальність розпадається на друзки.

Антон, музикант-вундеркінд, повертається додому після лікування алкогольної залежності. Одного разу Антон зустрічає Катю, яка незабаром має поїхати до Берліна разом із своїм хлопцем, німецьким фотожурналістом, з яким вона познайомилася під час подій на Майдані. Однак ця зустріч змінить життя обох...

Далі:

https://zaxid.net/statti_tag50974/

«Вулкан» режисера Романа Бондарчука

Євгеній Морі

Чому треба дивитися

...Бо ще ніхто так не показував український степовий південь. Сюрреалістичний, відрізаний від світу гектарами соняшникових полів і водами Каховського водосховища. У стрічці Романа Бондарчука він вас шокує, злякає і заворожить. Природа ― красою і легендою, а люди, які тут живуть, абсолютним беззаконням.

Знаю, що ви скажете: "Невже все, тут показане тут, правда?". Для тих, хто не звідси, вона дика. "Призвичаюєшся ― живеш, не призвичаюєшся ― не живеш", ― виголошує квінтесенцію фільму дядя Вова.

Пом'якшує шок тільки гумор. Специфічний. Місцевий. Наш. Зомбоящик, ленінопад, благодійні внески на міліцію ― персонажі фільму із цим живуть і з цього сміються. А ще накривають хлів білбордами з минулих виборів і досі будують високі хати на випадок, якщо греблю прорве.

А ще цьому фільмі магнетичний саундтрек від гурту "ДахаБраха", в якому розчиняється останній кадр. Слухаю вже рік. І досі не набридло...

https://suspilne.media/26623-vira-v-kino-recenzia-na-film-romana-bondarcuka-vulkan/

Держкіно показали завершену психологічну драму "Стасіс"

“Кінокомпанія ESSE Production House представила Держкіно готовий дебютний повнометражний художній фільм литовського режисера Мантаса Кведаравічюса «Стасіс»”, - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що психологічна драма створена методом комбінації художнього та документального кіно. Етнографічне дослідження, яке лежить в її основі, здійснювалося впродовж трьох років у Афінах, Одесі та Стамбулі, що також є героями фільму.

...У Держкіно нагадали, що у 2017-му році проект «Стасіс» було відібрано до індустріальної програми «Перший погляд» 70-го Міжнародного кінофестивалю в Локарно та до лабораторії Eurimages lab Project Award Карловарського міжнародного кінофестивалю. Також торік проект взяв участь у програмі Rough Cut lab Міжнародного кінофестивалю у Швейцарії Visions du Reel...

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2725115-derzkino-pokazali-zaversenu-psihologicnu-dramu-stasis.html

«Рівень чорного» Валентина Васяновича: шлях фотографа-самурая Новий фільм видатного автора

08.31.2017 дмитро апенько

Серед попередніх успіхів Валентина Васяновича – художній «Креденс» та документальний «Присмерк» про співжиття стареньких мати і сина. Останній поїхав з ОМКФ із «Золотим Дюком» за найкращий український фільм три роки тому. Попри сильний український конкурс цього року, «Рівень чорного» зберігає всі шанси на нагороду.

...Простий сюжет у вправних руках Васяновича робить кінематографічне сальто, пропонуючи глядачеві чи не головне в кіно – простір для інтерпретацій. Історію про фотографа можна взагалі розглядати як метафору українського кінопроцесу. Є типовий режисер, який фільмує нудьгу нудезну: наречених, квіточки та інше паскудство. У нього є дівчина-муза, з якою він кохається в гаражі, бо вдома на нього чекають напівживі батьківські мощі – символ минулої величі українського кіно. Режисер начебто здирається нагору, однак щось заважає йому досягти серйозних вершин. І тільки коли його лишає муза, помирає батько – образ славетних часів, а також кіт – остання віддушина, символ хатнього затишку, от тоді він оживає (під «Майже весну» Океану Ельзи) і долає символічну вершину, виводячи свій талант за провінційні межі...

https://moviegram.com.ua/riven-chornoho/