Олександр Довженко. "АЕРОГРАД"

На замовлення Сталіна Довженко зняв у 1935 році стрічку «Аероград» про нове місто, яке виростає серед тундри, про прекрасне та світле майбутнє чукчів. Для визначення місць натурних зйомок Довженко вирушив у експедицію на Далекий Схід, у сибірську тайгу. Із серпня по жовтень 1934 року в регіоні від Владивостока до Хабаровська тривали зйомки. Вперше зустрівшись з неукраїнським краєвидом, Довженко знайшов тут простір безмежної поетики й накреслив сценарій фільму, що ніколи не побачить світу: «Загублений і віднайдений рай». «Аероград» же стане синтезом уяви та мрії про нові міста Сибіру, які мали стати форпостами оборони Східного Сибіру від шпигунів та іноземного вторгнення на територію СРСР. З виходом фільму на екрани Довженко визнав себе співцем сучасності.

Знімальна група

Режисер: Олександр Довженко Сценарист: Олександр Довженко Оператори: Михайло Гіндін, Едуард Тіссе, Микола Смирнов Художники-постановники: Олексій Уткін, Віктор Пантелеєв Композитор - Дмитрий Кабалевский

Актори

Степан Шагайда Сергій Столяров Євгенія Мельникова Степан Шкурат Олена Максимова Володимир Уральський Борис Добронравов

https://uk.wikipedia.org/wiki/Довженко_Олександр_Петрович

6 ЛИСТОПАДА ВИПОВНИЛОСЯ 80 РОКІВ ВІД ДНЯ ВИХОДУ НА ЕКРАНИ ФІЛЬМУ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА "АЕРОГРАД"

06.11.2015

...Це був перший фільм, створений Довженком на «Мосфільмі» і його другий звуковий фільм.

Розпочинав Довженко цей проект спільно з російським письменником Олександром Фадєєвим. З ним же і зі своєю дружиною та асистентом Юлією Солнцевою вирушив в експедицією для ознайомлення з цим далеким краєм. Олександр Петрович був захоплений красою і величчю Далекосхідних земель, його самобутніми людьми, а найбільше – мешканцями Зеленого Клину – українськими переселенцями. Один із них, Василь Глущак, став прототипом головного героя фільму Степана Глушака.

Щоб присутні мали уявлення про природні особливості Далекосхідного регіону, було продемонстровано відеофільм «Ми на Далекому Сході».

Повернувшись до Москви, Довженко за два з половиною місяці створює сценарій, але вже сам, без Фадєєва, співпраця з яким не склалася через розбіжність у поглядах.

У 1934 році Довженко зі знімальною групою вирушає в тайгу для натурних зйомок, які тривали з серпня по жовтень у регіоні між Владивостоком та Хабаровськом. Потім зйомки продовжились у Москві.

І ось 6 листопада 1935 року фільм вийшов на екрани.

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245014370&cat_id=244904002

Олександр Довженко — Гомер кінематографії

Минуло 125 років із дня народження Олександра Довженка.

Звичайному українцю він уявляється у двох образах — як білоголовий Сашко, зачарований Десною, і як видатний кінорежисер, фільмів якого, щоправда, майже ніхто не бачив. Ці уявлення дуже поверхові, бо в глибині їх — і особисті, і національні трагедії, через які боліло серце Олександра Довженка.

Далі:

http://www.golos.com.ua/article/321439

Останній утопіст

Вадим Скуратівський

...Олександр Петрович на тому малознайомому йому матеріалі створює сміливу утопію: яким може бути цей світ, де панувала регіональна жорстокість, світ із його аборигенами, переселенцями, інтелігенцією, селянством, військом… У стрічці «Аероград» усе було наївно і водночас кінематографічно довершено. Людство нині має розглядати її як можливість творення за допомогою техніки й образності того, чого насправді немає. Не випадково Жан-Люк Ґодар дуже шанує цей фільм, називаючи геніальним. Але Довженко не був би Довженком, якби в якісь хвилини не подав і трагедію того світу, де друг стає класовим ворогом, де комуністична система витісняє не просто з реальної території, а з самого життя старовірів, які впродовж століть утікали спочатку від романівської Москви, романівського Петербурга і, нарешті, від лєнінсько-сталінської Білокам’яної...

https://tyzhden.ua/History/33999