Олександр Довженко. "АРСЕНАЛ"

Арсена́л — українсько-російський радянський художній чорно-білий німий фільм. Другий фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»).

https://uk.wikipedia.org/wiki/Арсенал_(фільм)

"Арсенал" Довженка увійшов до п'ятірки найкращих стрічок року.

26 липня 1929 року в СРСР на екрани вийшов фільм Олександра Довженка "Арсенал". З-поміж трьох фільмів німої трилогії Довженка найскладніший за формою "Арсенал" прославив його в масштабах не тільки Радянського Союзу, а й Західної Європи та Північної Америки. Національна рада американських кінокритиків відзначила "Арсенал" серед п'яти найкращих стрічок 1929 року, поряд зі "Страстями Жанни Д'арк" Карла-Теодора Дрейєра.

Далі:

https://gazeta.ua/articles/history/_arsenal-dovzhenka-uvijshov-do-pyatirki-najkraschih-strichok-roku/784987

Життя артиста. Олександр Довженко

https://www.youtube.com/watch?v=wu8BqaP9tcA

"Непопкорновий" Довженко

Саме в Києві, на кінофабриці ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління), що згодом стала Київською кіностудією його імені, з якою він почав співпрацювати в 1928 році, створені дві з трьох найвдаліших і найвідоміших його картин – "Арсенал" і "Земля" (третя – "Звенигора", була створена теж в Україні, на Одеській кіностудії).

Власне "Арсенал" Довженко знімав ще як режисер Одеської кіностудії, відряджений до Києва. Адже присвячено його було подіям Січневого повстання проти Центральної Ради в Києві у 1918 році. Сам Довженко в "Автобіографії", написаній у 1939 році російською мовою у Москві, згадував: "Я поставил себе цель показать классовую борьбу на Украине в период Гражданской войны… Задача была, таким образом, сугубо политическая, сугубо партийная….

…Я оперировал еще не типами, а классовыми категориями".

Далі:

https://kpi.ua/dovzhenko

У трактуванні подій фільм виявився неоднозначним. Одні вважали його поступкою владі, яка не припиняла звинувачувати Довженка в націоналізмі, особливо після виходу фільму «Звенигора». Інші вважали картину непрямим закидом націоналістам у тому, що вони втратили Україну, адже сам Довженко був свідком боїв за взяття столиці різними військами, як рядовий армії Української народної республіки. Про події він розповідає з великою достовірністю та щирістю, від чого цей стовідсотково більшовицькій твір не втрачає відчуття щеми автора за втраченим.

Юрій Лавриненко у своїй книзі «Розстріляне Відродження» про цю роботу Довженка пише так:

«Щоб уможливити собі дальшу працю в кіно, Довженко мусив зробити у другому своєму фільмі „Арсенал“ (1929) політичну концесію Москві, змалювавши повстання проти Центральної Ради, яку Довженко сам же і захищав у 1917-18 роках. Ця концесія, як видно це і з натяку в його „Автобіографії“, завдала йому „великого болю“. А проте Довженко показав красномовними експресіоністичними засобами красу і силу української людини, що невмируще стоїть в осередді самої смерті».

https://uk.wikipedia.org/wiki/Арсенал_(фільм)

Перший поет кіно Олександр Довженко

Стати справжнім митцем – значить умерти. Цей трагічний парадокс українського пореволюційного відродження здійснився і на Довженкові, хоч був він ще найбільш щасливий із творців Розстріляного Відродження. Перші зрілі фільми Довженка – "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930) – завоювали йому цілий світ; але відібрали Україну, підрізали його творчі крила, вкоротили йому віку. Користуючись залізною завісою, маючи Довженка у себе в полоні в Москві, Росія так заховувала від світу трагедію Довженка, що її не помітили навіть найпалкіші прихильники його мистецтва в Європі й Америці. А оцінили його у вільному світі надзвичайно високо й щедро. У періодичній пресі і в товстих фахових курсах з історії кіно, нарешті, в постанові журі Міжнародної виставки в Брюсселі 1958 року Довженко визнаний як один із першого десятка провідних митців цілої 60-річної історії мистецтва фільму.

https://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/15408/

"Арсенал"

https://www.youtube.com/watch?v=iIq0UDHvqic&t=55s