Олександр Довженко у Житомирі

Олександр Довженко у Житомирі

Житомирщина в творчій біографії О.П. Довженка

Належно поціновуючи творчість фундатора української кінематографії, геніального режисера, самобутнього прозаїка йдраматурга, пристрасного публіциста Олександра Петровича Довженка, Олесь Гончар писав, що „сьогочасна світова культуранебагато може назвати митців такого широкого дихання, такоїдерзновенності мислі й сміливості шукань, які були притаманніО. Довженкові.

Самою своєю природою він відкривач, експериментатор, утверджувач нового, митець, чиї твори, будучи гостро сучасними, водночас були мовби призначені для майбутніх поколінь – до них, до найдальших прагнув він донести пристрасті людей свого часу, шквали епохи, її грози, інтелектуально-філософську напругу”.

Життєві стежки та творчі пошуки великого сина українського народу О.П. Довженка неодноразово переплітались і з волинським краєм, зокрема Житомирщиною та Житомиром.

Далі:

http://eprints.zu.edu.ua/19801/1/

Юні роки.

...1914 року Олександр Довженко закінчив інститут та по закінченні його було спрямовано вчителювати до Хорошівського Вищого початкового училища, на території сучасної Житомирщини, де, за браком вчителів, він викладав природознавство, гімнастику, географію, фізику, історію, малювання. Першу світову він сприйняв «як обиватель», спершу радів та закидав квітами поранених, що «завалили» Житомир, лише через кілька років почав дивитися на них «вже з тугою і соромом»...

https://uk.wikipedia.org/wiki/

У Житомирі відбувся захід до 125-річчя від дня народження Олександра Довженка.

«Життя у творчому злеті» - під такою назвою в Житомирській музично-театральній бібліотеці відбувся літературо-мистецький захід,приурочений до 125-річчя від дня народження Олександра Довженка. У заході взяли учась митці міста та студенти коледжу культури та мистецтв.

https://zt.suspilne.media/news/37988

Олександр Довженко у своїй «Автобіографії» в 1939 році написав: «Я вийшов з інституту в 1914 році через з умінням вчити школярів, політично безграмотним і темним юнаком дев'ятнадцяти з половиною років; війну імперіалістичну сприйняв, як обиватель, що не критично, і перших поранених, що завалили місто Житомир, оглушав криками «ура» і закидував квітами разом зі своїми учнями і колегами. Я був учителем вищого початкового училища.

Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику. Від запропонованої мені на наступний рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмову своєю молодістю, і потай мріючи вчитися. Я не мав права на вступ до університету. У той час я мріяв стати художником, я малював вдома і брав приватні уроки малювання, мріючи коли-небудь потрапити в академію мистецтв хоч вільним слухачем. Йшли роки. Ні я і ніхто вже не кидав квітів в поранених і не кричав їм "ура". Я дивився на них уже з тугою і соромом. Іноді я відвертався від них, не виносячи їх поглядів ».

Жив Олександр Довженко в Житомирі до 1916 року на Провіантський вулиці в одноповерховому будинку № 8 (нині частина вулиці Довженка), потім - в будинку А.К. Пирогова на Базарній вулиці (нині вулиця 1 Травня, будинок № 51). В цьому будинку жив і Святослав Ріхтер. Разом з Олександром Петровичем в училищі працювала вчителька природознавства і французької мови, випускниця Житомирської Маріїнської жіночої гімназії Варвара Семенівна Крилова.

Молоді люди полюбили одне одного і на початку весни 1917 року Олександр жив уже з нею в її будинку в Кашперовському провулку, 4 (тепер Квітковий провулок). Про це найщасливіший період їхнього спільного життя в Житомирі Варвара Семенівна залишила такі спогади: «Є багато чудових мальовничих місць, але серед них немає такого, де б ми не були, якими б не милувалися довгими осінніми, гарячими літніми, соловє'їними весняними або блакитними морозними вечорами ».

Далі:

http://www.news.dks.ua/index.php/news/kultura/16622-yunye-gody-aleksandra-dovzhenko-v-zhitomire

Фільм Житомир історичний частина 1-а

https://www.youtube.com/watch?v=tAEE4TpFIUs