1922 - 1930 ВУФКУ

Голлівуд на Чорному морі Віра Агеєва Професор Києво-Могилянської академії

Одеську кінофабрику в двадцяті роки захоплено називали Голлівудом на березі Чорного моря.

Знамените ВУФКУ - Всеукраїнське фотокіноуправління - зуміло втілити дуже амбітні проекти, залучити до співпраці багатьох першорядних акторів, режисерів, письменників, художників.

Далі:

https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-41345908

Пошук втрачених кіноскарбів

До 25-річчя Довженко-Центру відкрили Музей кіно, робота над створенням якого тривала багато років. Прем’єрна виставка «ВУФКУ. Lost & Found» розкриває історію міжнародного успіху Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) державної організації, яка у 20-ті роки сформувала успішну українську кіноіндустрію. ВУФКУ стало одним з кіногігантів у тогочасній Європі, вже серед сучасників здобувши славу «українського Голівуду».

Далі:

https://i-ua.tv/culture/25670-poshuk-vtrachenikh-kinoskarbiv

Злет і падіння Всеукраїнського фотокіноуправління

За неповні дев`ять років існування ВУФКУ дало дорогу багатьом видатним українським режисерам і фільмам, що вважаються культовими нелише для вітчизняного, а й світового кінематографу. Ми розповімо історію Всеукраїнського фотокіноуправління без купюр.

Далі:

https://ofr.fm/vufku-lost-found-shho-treba-znati-pro-ukrayins-kij-golivud/

Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка - одна з найстаріших кіностудій світу.

З розвитком світового кінематографа на початку ХХ століття розміри невеличких Одеської та Ялтинської кінофабрик, потужності яких не задовольняли тогочасний попит, змусило ВсеУкраїнськеФотоКіно Управління (ВУФКУ) взятися до збудування нової за велетенськими розмірами кінофабрики в Києві.

Далі:

https://www.youtube.com/watch?v=s4jYJx6-iMA

Після того, як справу будування було ухвалено з вищими державними органами, кінофабрику було вирішено будувати на тодішній околиці Києва – Шулявці.

План будівництва Київської кінофабрики ВУФКУ був затверджений у 1926 році. Будівництво «Українського Голлівуду» розпочалось у 1927 році за проектом архітектора Валеріана Рикова. Разом з Риковим над проектом працювали студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту. За проектом фабрика була розрахована на щорічний випуск від 60 до 100 кінокартин. У майбутньому фабрику передбачалося розширити та перетворити у велике кіномістечко.

Далі:

https://www.youtube.com/watch?v=yVwFRkKMLWg

1928 - 1930 р.р., виробництво, 37 фільмів

Перші зйомки на Київській кінофабриці почали проводити у недобудованому павільйоні вже у 1927 році. А 4 березня 1928 року почалася творча біографія кіностудії – на екрани вийшов фільм «Ванька та Месник» режисера Акселя Лундіна (оператор Андрій Майнс). У тому ж році було знято ще дві короткометражні художньо-документальні стрічки – «Ясла» Михайла Кауфмана та «Одинадцятий»ДзигиВертова.

Дзиґа Вертов. Одинадцятий. 1928 р.

https://www.youtube.com/watch?v=xYoT8WmMXrk

https://www.youtube.com/watch?v=ToNMZfghPpE

З початком зйомок перших фільмів на Київську кінофабрику прийшли талановиті та досвідчені режисери – Олександр Довженко, Ігор Савченко, Іван Кавалерідзе, Арнольд Кордюм, Леонід Луков, Фавст Лопатинський; оператори – ДанилоДемуцький, Юрій Єкельчик, Микола Топчій, Йозеф Рона та багато інших.

ЛЮДИНА З КІНОАПАРАТОМ (1929)

«Людина з кіноапаратом» — один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Згідно з естетичними настановами Вертова, фільм знімався без сценарія. У «Людина з кіноапаратом» Вертов реалізував багаторічні експерименти та теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методологічний посібник з кінематографії для майбутніх поколінь режисерів. Камера талановитого оператора Михайла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби непу.

"Робота над фільмом «Людина з кіноапаратом» потребувала більшої напруги, ніж попередні роботи кіноока. Це пояснюється як великою кількістю місць, що знаходилися під наглядом, так і складними організаційними і технічними операціями під час зйомки. Виняткову напругу викликали монтажні експерименти. Монтажні досліди здійснювалися безперервно.

Цей складний експеримент [...] остаточно виводить нас з-під опіки театру-літератури й ставить лицем до лиця зі стовідсотковою кінематографією та, по-друге, різко протиставляє життя, як воно є з точки зору озброєного кіноапаратом ока (кіноока) життю, як воно є, з точки зору недосконалого людського ока."

Далі:

http://www.dovzhenkocentre.org/event/154/

https://www.youtube.com/watch?v=ibhXQsZBT8k

Ентузіязм. Симфонія Донбасу

«Ентузіязм» («Симфонія Донбасу») — перший український звуковий фільм. Знятий 1930 року метром світового кіноавангарду Дзиґою Вертовим, він був першим кінотвором, у якому реальні промислові та буденні звуки слугували створенню музичного образу, а не лише підпорядковували його візуальному ряду.

Присвячений першому п’ятирічному плану, фільм оспівує індустріалізацію, колективізацію, пропагує боротьбу з неписьменністю та релігією. «Ентузіязм» знімали в рік початку згортання програми українізації, ознаки якої на Донбасі ще рясно фіксує камера оператора Бориса Цейтліна.

«Ентузіязм» — став також програмним твором кіноків, який зафіксував перехід кіноків від концепції кіно-ока до радіо-ока — захоплення зненацька уже не лише образів, але і звуків. Для запису звуків Вертов використав апарат Алєксандра Шоріна, який спеціально для зйомок цього фільму в своїй ленінградській лабораторії сконструював пересувний апарат.

Далі:

https://vufku.org/found/entuziiazm-symfoniia-donbasu/ https://www.youtube.com/watch?v=a-T8Nv-U1VM

Боротьба за "Хліб", або Забутий шедевр українського кіноавангарду

У квітні 1930 року "Кіно-газета" писала про "кричущий та неймовірний факт, що стався у Харкові. "Картину "Хліб", що відображає найострішу тему, тему класової боротьби на селі наші прокатники провалили. Випустили на екрани без належної промоції та реклами. Випустили раптово".

26 січня British Council Ukraine і Довженко-Центр представили унікальний кіноперформанс – заборонений десятиліттями фільм Миколи Шпиковського "Хліб" (1930) у супроводі сучасного інструментального білоруського гурту Port Mone.

Показ відбувся в рамках проекту Envision Sound – першої в Україні програми професійного розвитку кінокомпозиторів, яка проходила протягом 22-26 січня в Довженко-Центрі.

Станіслав Мензелевський дослідив, чому цей видатний для свого часу фільм, який часто порівнюють із "Землею" Довженка, опинився на полиці.

Далі:

http://www.istpravda.com.ua/articles/5a85af611a266/

https://www.youtube.com/watch?v=ptB4m9VedZA

На кіностудію прийшли талановиті, вже досвідчені майстри екрану: режисери — Олександр Довженко, Арнольд Кордюм, Павло Долина, Леонід Луков, Іван Кавалерідзе, Фавст Лопатинський, Ігор Савченко; оператори — Данило Демуцький, Юрій Єкельчик, Микола Топчій, Йозеф Рона, І. Шеккер, Олексій Панкратьєв; літератори — Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Гордій Брасюк, В. Охріменко.

Це одразу ж позначилося на кількості і якості творів та на розмаїтті жанрів. У 1929 році було вже знято 10 фільмів, серед яких: історико-революційний «Джальма», дитячі «Немає перешкод» і «Сам собі Робінзон», перша екранізація твору Володимира Винниченка «Пригоди полтиника», кінонарис «Комсомолія», кіноплакат «Село Веселе», сатиричний фільм «Шкурник»

"Навесні" 1929 року

Що залишилося за кадром фільму, створеного понад 80 років тому. Сьогодні Інтернет дає можливість подивитися чимало забутого, а новим поколінням — і незнаного, зокрема — 47-хвилинну кінострічку під назвою «Весной». Ще німий фільм тепер озвучено фортепіанним супроводом — як і тоді, коли в кінозалі попереду сидів так званий тапер і, поглядаючи на екран, грою на піаніно емоційно доповнював зоровий ряд залежно від зображення. Нині це зробив піаніст Ігор Назарук.

Із перших титрів дізнаємося, що автор-оператор фільму Михайло Кауфман, його асистенти: Снитко, Норохов та Биков. Виробництво ВУФКУ (Київська фабрика), 1929 рік. Абревіатура розкривається як Всеукраїнське фото-кіноуправління, а Київська фабрика — теперішня Національна кіностудія імені Олександра Довженка. Саме тоді вона й розбудовувалася на Брест-Литовському шосе за проектом архітектора Валеріана Рикова.

1929 року ВУФКУ належало 109 власних кінотеатрів, воно обслуговувало 227 стаціонарних та 55 пересувних кінотеатрів; крім київської, мало ще студію і технікум в Одесі, видавало двотижневик «Кіно». Того ж 1929 року ВУФКУ перейменовано на «Українфільм». Поява документальної кінострічки «Весной» була невипадковою, як здебільшого все інше або майже все, що відбувалося в СРСР

Далі:

http://web.archive.org/web/20200327033138/https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/navesni-1929-roku

https://www.youtube.com/watch?v=dcwx9IUy-zw

Повернений шедевр Михайла Кауфмана

https://matrix-info.com/povernenyj-shedevr-myhajla-kaufmana/