Микола Яковченко. Лицедій божою милістю

2020-09-12 19:53:27

Микола Яковченко. Лицедій божою милістю (20 квітня (3 травня) 1900, Прилуки — 11 вересня 1974, Київ)

Мико́ла Фе́дорович Яко́вченко (20 квітня (3 травня) 1900, Прилуки — 11 вересня 1974, Київ) — видатний український актор театру та кіно на характерних ролях. Народний артист УРСР (з 1970 року).

https://uk.wikipedia.org/wiki/Яковченко_Микола_Федорович

Сучасники його називали найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних.

...Чомусь гірка доля випадає геніям епізоду, таким велетням, як Микола Яковченко, Фаїна Раневська, Борислав Брондуков, кому із року в рік доводилося ламати комедію, аби не плакати від безсилля. У сучасному мистецтві театру чи кіно амплуа рідко змінюються. Ось і знаний комедіант Микола Федорович Яковченко, як пригадувала дружина драматурга Олександра Корнійчука, Марина Федотівна Захаренко-Корнійчук (1921), пристрасно мріяв зіграти… Отелло, напам’ять цитував чималі фрагменти з шекспірівської трагедії, траплялося, скаржився, що жоден режисер не бачить його в ролі мавра, і щовечора під дружній регіт виходив до публіки… Филимоном Филимоновичем Довгоносиком...

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2684847-mikola-akovcenko-1-licedij-bozou-milistu.html

Микола Федорович Яковченко

https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=rj9yz-GPTHU&feature=emb_logo

Микола Яковченко

https://www.youtube.com/watch?v=X3EEB2Tg158

Микола Яковченко. 2. Хвеномени не зриваються

...Із початку 1950-х рр. Микола Яковченко активно знімався, хоч формально на кіноекрані він уперше з’явився у 1939 р. – у стрічці “Щорс”, де зіграв безіменного бійця. Тим часом крига скресла, коли 1952 р. масовий глядач побачив епохальну комедію “В степах України” – і до мільйонів українців ступив колоритний Филимон Довгоносик, власною персоною. Трохи більше ніж за дві декади М.Ф.Яковченко знявся у 60 кінофільмах, головними з них, схоже, стали: “Мартин Боруля” (1953), “Максим Перепелиця” (1955), “Вона вас кохає” (1956), “Координати невідомі”, “Шельменко-денщик”, “Штепсель одружує Тарапуньку”, “Правда” (усі: 1957), “Перший парубок”, “Літа молодії”, “Поема про море” (усі: 1958), “Чорноморочка” (1959), “Серце не прощає” (1961). Нічого не вдієш, лише на п’ятому десятку національний кінематограф відкрився для українського Чапліна...

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2684941-mikola-akovcenko-2-hvenomeni-ne-zrivautsa.html